Як зацікавити дітей наукою: лайфхаки для вчителів
Зібрати в розпал воєнного літа понад 600 дітей на науковий курс – це успіх. Можливо, привабили теми уроків про морозиво, молочні коктейлі, цукерки й джеми, на які запрошувала школярів викладачка біології, хімії та інтегрованих курсів із природничих наук Інна Дьоміна.
Аби зацікавити дітей наукою, Інна Дьоміна підготувала перелік онлайн-ресурсів, які можуть стати в пригоді. Це українські канали, які містять сучасну, актуальну та перевірену інформацію.
✔ Довколаботаніка – канал науковця та популяризатора науки Олексія Коваленка про новини ботаніки з усього світу. У своїх відео він розповідає, чому ківі – це ягода, які рослини є в шампуні й чи відпадає хвіст у скорпіона.
✔ Наука для дітей – канал викладача природничих предметів та популяризатора науки Владислава Касьяненка. Його девіз: “Дітям – наука, відпочинок – батькам”. Науковець розповідає, що таке бактерії, чому літають літаки, чи засмагати шкідливо, а ще проводить наукові експерименти.
✔ Цікава наука – проєкт викладача природничих дисциплін та популяризатора науки Віталія Шевчука. Він перекладає та озвучує науково-популярні й освітні відео на різні наукові теми з фізики, астрономії, біології, географії та математики.
✔ Клятий раціоналіст Артема Албула, Наукуїмо від харизматичних українських науковців та NEED/science&education – ці канали спростовують наукові міфи та підвищують наукову грамотність серед дітей старшого віку. Науковці пояснюють звичні або нові явища крізь призму науки, допомагаючи глядачам критично оцінювати події, розуміти свій вплив на світ, берегти своє здоров’я та формувати екологічне ставлення до природи.
✔ Науково-популярне медіа Куншт та науково-популярна серія видавництва “Віхола” – для тих, хто любить читати про науку в текстах науковців із різноманітних галузей.
Як каже Інна Дьоміна, про подібні хитрощі та онлайн-ресурси хороші вчителі теж знають. Важливо, щоби діти відчули, що вчитель – така ж звичайна людина, як і вони, але з певним досвідом та знаннями, якими хоче поділитися. Тоді ставлення до предмета змінюється, а цікавість до пізнання зростає.
8 ПОРАД ДЛЯ “ДРУЖБИ” З НАУКОЮ
Інна Дьоміна зазначає, що за 13 років викладання в школах виробила кілька підходів, як допомогти дітям зрозуміти складне й не втратити цікавості до науки. Ділимося її секретами. Викладачка наголошує, що це її практичний досвід, спостереження та рецепти, які, можливо, комусь стануть у пригоді. Звісно, це не вичерпний перелік успішної взаємодії між вчителями та учнями.
1. Розвивайте між учнем та вчителем партнерську співпрацю. Багатьом дітям було легко спілкуватися із науковицею на її курсах, адже вона позиціонувала себе, як звичайна людина, яка зібрала всіх, щоби дізнатися щось нове.
2. Дайте дітям відчуття безпеки. Учень не може навчатися, якщо не довіряє вчителю й боїться помилитися. “Я часто кажу дітям фразу Марії Кюрі: “У житті немає нічого, чого варто було б боятися, є тільки те, що потрібно зрозуміти”, тому не страшно не знати, страшно – не хотіти знати. І раджу дітям не боятися ставити запитання. Це процес пізнання, хай навіть ці питання здаються якимись дивними. Якщо діти відчувають психологічну безпеку, що доросла людина – це твій старший друг і наставник, то ставлення змінюється. Як тільки є налагоджений контакт, діти готові слухати складні теми, бо знають, що ти допоможеш та поясниш”, – переконана науковиця.
3. Створіть умови, щоби дитина відчула успіх. Це дуже важливо для підлітків, які мають полюбити не предмет, а себе в ньому. Наприклад, учні Інни Дьоміної вивчають хімічні елементи за допомогою флешкарток. Вирізають папірці та пишуть на них назви елементів із символами, що їх позначають, а далі вивчають їх у парах чи самостійно, як слова з іноземної мови, чи використовують Quizlet. Це проста вправа, яка допомагає засвоїти нові знання. Коли школярі пишуть диктант про вивчені хімічні елементи, здебільшого вже все знають та отримують інтелектуальне задоволення. Так створюється ситуація успіху, яку хочеться відчути знову і знову. Тому вони вже в майбутньому не ховаються від вивчення складних тем, а відкриті до нових завдань. Кожен вчитель здатен знайти такі моменти незалежно від складності предмета, теми й класу. Підліткам важливо бути впевненими в собі під час навчання.
4. Мотивуйте невмотивованих, залучаючи інших дітей. “Вчителю важко, коли у великому класі діти мають різну мотивацію та різне бажання працювати. Вчитель має між ними балансувати, – наголошує викладачка. – Я раджу вмотивованих учнів призначати менторами для тих, хто втратив бажання вчитися. Або тих, хто має гарні результати, зробити асистентом вчителя до тих учнів, хто ще їх не досягнув. Це дуже класно працює”.
5. Вивчаючи складні процеси та явища, спочатку поясніть дітям базові принципи. Перш ніж дійти до того, що молоко – це емульсія, на курсах діти з’ясовували, що таке розчин, де він трапляється вдома, як його можна зробити.
6. Розкладіть складну тему на простіші складники. “Приміром, тема про розчини досить складна й уявити її складно, особливо, якщо не проводити експерименти й досліди. А якщо ми вивчаємо тему про розчини через цукерки: чому вони різні (льодяники, іриски, солодка вата), наскільки структура залежить від способу охолодження, перемішування тощо, то дітям це не здається чимось складним і далеким”, – каже Інна Дьоміна.
7. Беріть приклади із домашньої лабораторії – кухні. Інна Дьоміна часто пояснює нові теми через певні страви, бо на кухні дитина готує чи допомагає й бачить ці процеси. Наприклад, вчителька запитує: якщо вкинути гаряче вершкове масло до яйця, що буде з яйцем? Учні пригадують, що бачили вдома, і тепер можна говорити про денатурацію та деструкцію білків. Діти розуміють, що природничі науки є в їхньому житті, а не лише на уроках у школі.
8. Шукайте приклади з дитячого та власного досвіду. Вивчайте дитину, як особистість. За можливості, цікавтеся, чим захоплюється, про що мріє, що вже вдалося побачити. Так легше підібрати приклад із реального життя, який точно зацікавить. Звісно, кожного опитати щодо хобі й зацікавлень складно. Якщо навчаєте великі класи, можна створити електронне опитування чи попросити написати есе.