Рекомендації для викладання навчальних предметів: початкова школа
Опрацьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН
Які організаційні нюанси слід врахувати вчителям початкових класів на старті навчального року? Яким напрямам роботи слід приділити особливу увагу? Аби допомогти освітянам знайти відповіді на ці запитання, наша команда підготувала огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, розроблених Міністерством освіти і науки України.
Загальні засади
Згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями залишаються чинними відповідні рекомендації минулого навчального року (лист МОН від 19.08.2022 №1/9530-22). Наша команда вже розглядала деякі норми цього документа та готувала інші корисні й цікаві матеріали, тож пропонуємо їх переглянути:
• Оцінювання результатів навчання учнів у 2022/2023 навчальному році.
• Рекомендації для викладання навчальних предметів у 2022/2023 навчальному році: початкова освіта.
• Ідеї для проведення ранкових зустрічей у НУШ.
• Оформлення результатів підсумкового оцінювання учнів 4-х класів.
Пріоритетні напрями освітньої діяльності
У 2023/2024 навчальному році МОН визначило такі пріоритетні напрями освітнього процесу в початковій школі:
• організація навчання в різних формах (очна, дистанційна, змішана);
• посилення роботи щодо забезпечення соціально-емоційного розвитку, зокрема формування навичок самозарадності;
• посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту;
• організація роботи з подолання освітніх втрат із застосуванням діагностувальних методик їх виявлення;
• підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно-орієнтованого навчання на засадах індивідуального та диференційованого підходів;
• актуалізація національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;
• психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного та післявоєнного часу.
Навчальні плани та навчально-методичне забезпечення
Вчителі початкової школи працюватимуть за освітніми програмами закладу освіти, які розроблені на основі типових освітніх програм зі змінами у частині питань цивільного захисту та поводження з вибухонебезпечними предметами (наказ МОН від 12.08.2022 № 743). Також відомство нагадує, що у своїй роботі педагоги мають використовувати навчально-методичне забезпечення, яке має гриф Міністерства освіти і науки України, а використання додаткових посібників та зошитів з друкованою основою дозволяється лише за умови уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди на фінансове забезпечення усіх батьків класу.
Під час добору цифрових засобів навчання педагогам слід враховувати їхню дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту та відповідність навчальній програмі. За умови використання дистанційної / змішаної форм навчання слід приділити увагу навчанню учнів безпеки в інтернеті та передбачити проведення таких заходів:
• знайомство учнів з порядком реагування на інциденти, що створюють ситуації небезпеки під час роботи онлайн;
• обговорення з батьками можливості використання контент-фільтрів (систем батьківського контролю), щоб пошук / перегляд інформації в інтернеті був безпечним, її зміст відповідним віковим можливостям його сприйняття та опрацювання;
• формування в учнів мережевого етикету;
• повторення та дотримання правил безпечної роботи з комп’ютером, виконання спеціальних вправ для зняття втоми очей, напруги тіла під час сидіння тощо.
Календарно-тематичне і поурочне планування
Формат, обсяг, структура, зміст і оформлення планів та інших робочих документів є індивідуальною справою вчителя. Під час розроблення календарно-тематичного плану педагог має право самостійно визначати:
• послідовність формування очікуваних результатів навчання у відповідності зі змістом обраного підручника та можливостей учнів класу;
• кількість годин на вивчення програмових тем залежно від результатів засвоєння учнями навчального матеріалу;
• проведення навчально-пізнавальної практики (її зміст та форму визначає заклад освіти).
Під час коригування календарно-тематичного плану, враховуючи потреби учнів в опануванні навчальним матеріалом, вчитель може використовувати резервний час освітніх програм і розподіляти його для:
• удосконалення навчального досвіду учнів;
• дослідження навколишнього середовища, у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок;
• дослідницько-пізнавальних проєктів та екскурсій, у тому числі з ініціативи дітей;
• подолання утруднень у навчальній діяльності школярів, виявлених у процесі формувального оцінювання.
Організаційне забезпечення виконання календарно-тематичного плану учитель здійснює під час поурочного планування, в якому визначається:
• тема й мета уроку, яка має розкривати очікувані результати навчання учнів, що плануються досягти упродовж заняття;
• послідовність навчальних завдань та організаційні форми їх опрацювання. Характерними ознаками запланованого комплексу навчальних завдань мають бути - їхня відповідність можливостям учнів, дидактична доцільність і дозованість, взаємопов’язаність і поступове нарощування складності тощо;
• навчальні завдання для індивідуальної / групової / фронтальної роботи учнів тощо.
Учителям, які лише розпочали професійну діяльність, доцільно планувати тривалість роботи над завданнями, щоб забезпечити раціональність використання навчального часу на уроці.
Завдання для самопідготовки у позанавчальний час
Під час планування організаційних форм роботи роботи слід приділити увагу формуванню навичок самоорганізації і самонавчання учнів. Це можна зробити за допомогою завдань для самопідготовки, які мають враховувати вікові та індивідуальні психофізіологічні особливості школярів, їхні пізнавальні інтереси та готовність їх виконувати. Варіантами завдань для самопідготовки може бути:
• ознайомлення з довідковими матеріалами в бібліотеці;
• спостереження і замальовки / фотографування результатів;
• інтерв’ювання батьків / друзів;
• роботу з електронними освітніми ресурсами, які є в арсеналі закладу освіти, учителя, учнів. Техніка роботи з подібними навчальними матеріалами має бути відпрацьована в класі, а завдання - відповідати програмовій темі.
Під час підготовки завдань для самопідготовки із різних предметів потрібно враховувати часові затрати учнів на їх виконання. Згідно з Санітарним регламентом тривалість роботи з ними для учнів 3-4 класів має бути не більше 1 години, а учням 1 – 2 класів не рекомендуються їх задавати в обов’язковому порядку. Разом із тим, другокласникам можна пропонувати індивідуальні завдання, виконання яких не має перевищувати 45 хвилин на добу. Також вчителю потрібно уточнювати термін виконання завдань (до наступного уроку, через тиждень тощо). Максимальним терміном може бути два тижні - як правило, такий час призначається для підготовки до позакласного читання, представлення групового навчального проєкту тощо.
Ранкові зустрічі
Ранкові зустрічі є складовою освітнього процесу в початковій школі, на їх проведення зазвичай відводиться 10-15 хвилин. У 2023/2024 навчальному році МОН рекомендує розширити їхнє змістове наповнення такими темами:
• правила дій в період надзвичайних ситуацій, у тому числі в період воєнного часу;
• особиста безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків;
• вивчення правил пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту.
Для опрацювання зазначених тем пропонується організовувати ситуаційно-рольові ігри, виконання практичних вправ (тренінги) на засвоєння алгоритмів дій під час небезпеки, зокрема і дій за сигналами оповіщення цивільного захисту.
Оцінювання результатів навчання учнів
У 2023/2024 навчальному році оцінювально-аналітична діяльність здійснюється згідно з такими документами:
• Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.07.2021 №813);
• лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22 (у додатку 2 надано поради щодо оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти та їх фіксація на носіях зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу).
Разом із тим МОН звертає увагу, що ці документи мають рекомендаційний характер. Тож види, кількість діагностувальних робіт, способи фіксації результатів перевірки є орієнтовними і за ініціативи вчителя або методичного об’єднання можуть бути зміненими (відповідне рішення має бути затверджено на засіданні педради). Заклад освіти може розробляти загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів, фіксувати їх в освітній програмі та конкретизувати у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Подолання освітніх втрат
Для організації роботи з подолання освітніх втрат МОН рекомендує скористатися листом від 19.08.2022 № 1/9530-22 та матеріалами щодо компетентнісного підходу у навчанні, розробленими ДСЯО.
Також для проєктування освітнього процесу та його поточного коригування упродовж навчального року, крім діагностування знань учнів 2-4 класів, МОН рекомендує провести спільно з соціально- психологічною службою закладу освіти діагностику:
• особистісних якостей учнів;
• якісних особливостей навчальної діяльності;
• сформованості навчальної мотивації;
• стану психологічного клімату в класі тощо.
Отримані результати дозволять якісно покращити реалізацію індивідуалізації й диференціації освітнього процесу, за потреби організувати освітній процес за індивідуальною освітньою траєкторією.
Розвиток емоційного інтелекту
Забезпечення соціально-емоційного розвитку учнів є пріоритетним завданням у роботі вчителів початкової школи. МОН рекомендує педагогам опрацювати поради щодо формування у молодших школярів навичок конструктивного спілкування та обирати відповідні форми та методи, за допомогою яких в учнів розвивається готовність до співпраці з іншими, уміння адекватно виражати почуття й користуватись способами саморегуляції, виходу із складних ситуацій та зняття емоційної напруги. Також МОН пропонує використовувати в освітньому процесі практики психологічного розвантаження, що висвітлені у листі від 19.08.2022 №1/9530-22.