Підсумку року: головне в українській освіті-2023
Новий очільник міністерства освіти, рестарт реформ, результати міжнародного тестування школярів-старшокласників та збільшення кількості студентів-чоловіків у вишах. Редакція “ГОВОРИМО pro освіту” підбила підсумки року, що минає.
Новий міністр освіти
У березні Міністром освіти і науки України став Оксен Лісовий - очільник “Малої академії наук” і військовий-доброволець. Його попередника - Сергія Шкарлета - критикували за плагіат у наукових роботах. До слова, плагіат закидали і новоспеченому міністру Лісовому, однак він після призначення на посаду відмовився від наукового ступеня.
Своїми пріоритетами міністр визначив повернення до очної освіти всюди, де це можливо, забезпечення шкіл автобусами, відновлення реформ освіти та відбудову зруйнованого. Наразі всі ці завдання - на етапі виконання.
«Звичайно, ми спочатку мусимо виграти війну, і ми це зробимо, бо докладаємо для цього максимуму зусиль. Але нашою справжньою, остаточною перемогою буде, якщо ми виграємо освіту. Тоді ми виграємо завтрашній день і переможемо остаточно. І тоді ми зможемо сформувати стійке демократичне і вільне суспільство, базоване на сталих цінностях, які є основою будь-якої розвиненої країни. На цінностях правди, свободи, доброчесності, гідності людини», - заявляв Оксен Лісовий.
Відновлення НУШ
Майже 3 роки - через коронавірус та початок повномасштабної війни - реформа “Нової української школи” була на паузі. Цьогоріч фінансування НУШ склало 1,47 млрд гривень - вони пішли на навчальні матеріали, друк підручників, мультимедійне обладнання для шкіл та підвищення кваліфікації вчителів. Ще 1,5 млрд уряд виділив на наступний рік.
Зараз учні, які першими почали навчатися за програмою “Нової української школи навчаються” у 7-му класі. Наразі Міністерство освіти працює над реформою старшої школи, щоб коли сьогоднішні “НУШівці” перейдуть до 10 класу, вони вже вчилися за реформованими програмами.
Український учитель у ТОП-10 Global Teacher Prize
До десятки найкращих вчителів світу за версією премії Global Teacher Prize - так званої «Нобелівської премії для вчителів» - цьогоріч вперше потрапив українець - вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков.
«Дуже важко повірити в це й усвідомити це. 10 людей на планеті Земля. 10 освітян. І я, український учитель, серед цієї 10-ки. Це надихає й мотивує. Це означає, що я все роблю правильно. І тисячі українських учителів теж роблять усе правильно, продовжуючи працювати, зберігати цінності навіть попри виклики повномасштабної війни. Цього досягнення не було б без наших захисників і захисниць. Тільки завдяки ним я маю честь працювати вчителем в Україні. І це додатково мотивує робити тільки найкраще у своїй діяльності. Попри все»
Артур Пройдаков - сам переселенець з Луганщини - після початку повномасштабної війни організував курси української для дорослих та записував уроки для Всеукраїнської школи онлайн. І хоч український вчитель не здобув перемоги на премії Global Teacher Prize, він привернув увагу до проблем в освіті не лише українських, а й багатьох закордонних медіа.
Програма з українознавчим компонентом
Аби запобігти подвійному навантаженню, для школярів, які навчаються за кордоном і паралельно - в українських школах онлайн, запровадили програму з українознавчим компонентом. Це означає, що такі учні в українських школах дистанційно складатимуть лише ті предмети, які вони не зможуть вивчати у школах ЄС: українська мова, література, історія України тощо. З інших предметів, наприклад, математики чи біології, українські школи мають виставити відповідно до тих оцінок, які нарахували закордонні вчителі.
В різних регіонах України були визначені школи з класами дистанційного вивчення цих предметів. Як повідомляє Міністерство освіти, наразі близько 500 тисяч українських школярів перебувають за кордоном.
Перша школа в метро
У прифронтових містах вирішили не відновлювати навчання офлайн навіть за наявності укриття - адже через близькість до позицій ворога діти могли б просто не встигнути спуститися у сховище у разі небезпеки. Тому харківська влада пішла на експеримент - у місті запрацювала перша в світі школа в метро.
Планувалося, що у школі-підземці навчатиметься близько тисячі дітей, однак після експериментального запуску навчання кількість охочих вчитися очно перевищила ці очікування більше ніж удвічі - наразі в метро навчається 2142 дитини в 106 класах, які облаштовані на п’яти станціях підземки.
Діти навчаються у метрошколі два-три рази на тиждень, уроки проходять у дві зміни.
DECIDE: ВІДБУДОВА - ініціатива з відновлення шкіл
Мінвідновлення, Міносвіти та швейцарсько-український проєкт DECIDE запустили спільну ініціативу з відбудови шкіл. Це гранти для громад Чернігівської, Полтавської та Одеської областей на ремонт шкільних укриттів, які мають перетворитися на сучасні освітні хаби.
Загальний бюджет Ініціативи становить 172 мільйони гривень. Очікується, що доступ до освіти в укриттях отримають щонайменше 15 тисяч учнів.
Від 24 лютого 2022 року понад 3400 закладів освіти по всій країні було пошкоджено або зруйновано внаслідок агресії Росії.
Освітній застосунок «Мрія»
Створення застосунку на початку вересня 2023-го анонсував президент України Володимир Зеленський.
"Застосунок рекомендуватиме те, що необхідно конкретній дитині, базуючись на її освітньому шляху, на її талантах, на тому, що можна окреслити як мрію вже зараз", – зазначив президент.
У застосунку буде інформація про освітні програми і курси, олімпіади і гуртки, розклад уроків, інформація про успішність дитини. Крім того, у “Мрії” кожен школяр матиме свій ID - цифровий документ, створений за аналогією з Дією.
Результати PISA 2022
Один із найскладніших висновків року - результати міжнародного тестування PISA - найбільшого міжнародного дослідження, що вивчає якість освіти. Виявилося, що українські школярі-старшокласники погіршили свої навички з усіх трьох напрямків, з яких проводиться тестування, - математики, читання та природничих наук.
Результати PISA, оприлюднені цьогоріч, показали, що понад 40% школярів в Україні не мають базового рівня математичної й читацької грамотності, а українські школярі з сільської місцевості на 4-5 років відстають від одноліток з міста.
«Ці цифри необхідно перекласти на конкретні рішення. Нам потрібен культ, що добре вчитися — це добре. Що світом керують ті, хто добре вчиться. Терміново потрібно щось робити із якістю навчальних програм. Нам потрібен надзвичайний стан в освіті. Адже йдеться про майбутнє», – вважає народна депутатка, ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.
Варто зазначити водночас, що тестування проводилося восени 2022 року, в час активних ракетних обстрілів та постійних блекаутів, що однозначно погіршилося на результатах.
Вступна кампанія 2023 та відстрочка для студентів
Найпопулярнішими спеціальностями цього року, за інформацією Міністерства освіти, виявилися "Комп'ютерні науки", "Філологія" та "Право". Крім того, у 2023 році на бакалаврат вступило більше студентів, ніж торік. Як зазначають у Міносвіти, це свідчить, що українські студенти повертаються з-за кордону.
А от під час Національного мультипредметного тесту понад 10 тисяч вступників провалили тест із математики та не змогли отримати мінімальний бал.
"Якщо говорити про те, як впоралися з тестами випускники різних типів закладів освіти, то традиційно дещо вищі результати в учасників із ліцеїв та гімназій, а дещо нижчі результати в учасників із професійних та професійно-технічних закладів освіти", – сказала директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко.
Ще один підсумок двох останніх вступних кампаній - збільшення кількості студентів-чоловіків на денній формі навчання. За два роки кількість студентів-чоловіків 30+ за два роки зросла у 23 рази. Річ у тому, що студентський дає квиток дає відстрочку від мобілізації. Однак, ця статистика може зазнати змін - принаймні для тих, хто здобуває другу вищу освіту у Верховній раді можуть скасувати відстрочку.