5 ідей для проведення Дня безпечного інтернету у школі
Цьогоріч День безпечного інтернету припадає на 6 лютого. Safer Internet Day проходитиме під гаслом «Разом для найкращого Інтернету». А це означає, що ми маємо чудовий привід ще раз поговорити з дітьми про безпеку в мережі. Тож пропонуємо кілька ідей, які можна використати під час проведення тематичної години спілкування.
Історія інтернету
Як він змінювався та розвивався від початку до сьогодення? Як і коли з'явився, а також на якому етапі поступово почав ставати все більш небезпечним.
Для наочності можна створити разом із учнями стрічку часу, що буде ілюструвати хронологію появи та розвитку інтернету. Коли вона буде готова, запропонуйте дітям проаналізувати шлях розвитку Всесвітньої мережі та подумати над тим, коли він почав розвиватися настільки стрімко, що це стало складно контролювати. А коли з’явилися перші зловживання? Звісно, точних даних у нас немає, але ми можемо, базуючися на ти даних, що в нас є, робити припущення.
Також можна спробувати спрогнозувати подальший розвиток інтернету. Це може бути дуже і дуже цікаво!
Що б ви зробили?
Запропонуйте учням розглянути кілька ситуацій та подумати, що б вони зробили, якби в їхньому житті сталося щось схоже. Наприклад, що б ви зробили, якщо:
1. Ваш акаунт у соцмережі зламали (тут також варто поговорити про паролі, двофакторну ідентифікацію тощо).
2. Ваш новий інтернет-друг намагається дізнатися особисту інформацію (паролі, адресу, графік роботи батьків), просити фото тощо.
3. Вам починають надходити повідомлення з образами чи погрозами.
4. Ви отримали лист із пропозицією завантажити незрозумілий файл.
5. Хтось без вашого дозволу використав ваші роботи (світлини, тексти, аудіозаписи тощо) та навіть не вказав авторство.
6. Ви випадково натрапили на канал, автори якого публікують неприпустимий контент та явно займаються злочинною діяльністю.
Разом проаналізуйте відповіді та визначте, які рішення будуть вдалими, а які – не надто. Потім можна розробити алгоритм дій на випадок різноманітних інтернет-загроз.
Як розпізнати фейкові новини
Інформація – справжня зброя. Від того, хто та як подасть певну новину, залежить сприйняття її суспільством. А скільки вигаданої інформації сприймають як істину! Поясніть дітям, що, на жаль, далеко не всі люди розуміють та враховують той факт, що є чимало сил, які прагнуть маніпулювати суспільною думкою. А новини, які подають ЗМІ, багато хто автоматично сприймає як правду, хоча це не аксіома.
Важливо аналізувати інформацію, яку ми отримуємо, та перевіряти її, а не вірити на слово. Запропонуйте дітям новину:
Вчора у батьківському чаті однієї зі шкіл нашого міста з’явилося повідомлення, що викликає неабияке занепокоєння. Директори шкіл починають тиснути на батьків учнів і вимагати, аби ті, хто зараз перебуває за кордоном та навчається дистанційно, забрали документи.
«Важливо!!! Вчора директор нашої школи повідомив, що всі учні, які навчаються з-за кордону, мають або повернутися, або забрати документи!!! Це наказ обласного управління освіти, так буде в усіх школах!!!»
Це пряме порушення права на освіту та розпоряджень МОН. Це неможливо ігнорувати.
Що не так із цією новиною? Відповідь на кшталт «Усе не так, адже очевидно, що такого не може бути», звісно, не приймається. Тож починаємо аналізувати.
1. Тон і стиль повідомлення. ЗМІ повинні дотримуватися журналістських стандартів, тож не мають поширювати емоційні повідомлення без доказів. У нашому випадку автор новини вже прийняв сторону та нагнітає ситуацію.
2. Першоджерело. Чи вказано воно тут? Ні. Посилання на батьківський чат однієї зі шкіл виглядає непереконливо. Зрештою, таке повідомлення можна просто вигадати (як ми і зробили), аби отримати багато переглядів завдяки гарячій темі. Та навіть якщо ви побачите скрін із чату, це не означає, що інформація правдива, адже існує безліч програм для імітації листування в месенджерах.
3. Коментарі. Навіть якщо таке повідомлення дійсно з’явилося в реальному чаті, що мав би зробити журналіст? Зв’язатися з автором та попросити надати більше інформації. А також – поговорити із директором школи (До речі, якої? У новині цього не вказано), аби той пояснив ситуацію. Наступний крок – коментар від представників обласного управління освіти (Якого?).
Із цією новиною насправді все просто. Це очевидний фейк, створений із метою розігнати паніку. Але діти мають розуміти, що фейки можуть бути добре прихованими. Тож важливо:
• Звертати увагу на тон і стиль повідомлення (надмірна емоційність уже має насторожити).
• Шукати першоджерела. Також можна спробувати пошукати аналогічні повідомлення в інших ЗМІ.
• Перевіряти фото. Нерідко в новинах для маніпуляції використовують світлини, які взагалі не пов’язані з ними, зроблені багато років тому та навіть в інших країнах.
• Перевіряти відео. В епоху діпфейків це надзвичайно важливо.
• Звертатися до фактчекерів.
Два профілі
Об’єднайте дітей у кілька груп та запропонуйте їм створити соціальних мережах профілі для вигаданих персонажів. Поясніть, що це не просто сторінка, це – віртуальна особистість, а дані, які ми викладаємо, можуть нашкодити нам. Тож до заповнення профілю потрібно ставитися відповідально!
Аби краще це зрозуміти ми і спробуємо заповнити профіль. Дайте дітям свободу дій: нехай вони порадяться та подумають, яку інформацію можна викладати на широкий загал, а яку – ні (та чому). А потім приступають до заповнення. Дайте їм невеличку шпаргалку:
1. Пароль. Яким він має бути? Чому не варто використовувати для його створення дату свого народження (або дату народження батьків, сестер чи братів), клички домашніх улюбленців тощо.
2. Друзі. Чому краще додавати у друзі тільки людей, яких ви знаєте особисто?
3. Фото. Якими фото можна ділитися, а які краще лишити для сімейного архіву? Розкажіть про «правило білборда». І поясніть, що фото друзів чи рідних можна постити лише з їхньої згоди.
4. Геолокація. Чому не завжди варто виставляти геолокацію на фото та хоча б зробити так, аби вона не додавалася автоматично?
5. Перепости. Чи варто перепощувати все, що здалося важливим? Можливо, варто спочатку перевіряти інформацію?
6. Власні пости. З приводу яких питань та у якому тоні ви висловлюєтеся? Чи не ображає ваш пост когось? А чи варто перетворювати свій акаунт на аналог щоденника?
7. Особиста інформація. Чому не варто викладати номер телефону, адресу проживання, номер паспорта або інших документів, особисті дані близьких і рідних?
8. Налаштування безпеки. Чому є сенс налаштувати профіль так, аби ваші пости бачили лише друзі?
Коли профілі будуть заповнені, проаналізуйте їх разом. Є помилки? Розберіть їх та поясніть, чому (та як) краще вчинити.
Реклама навколо нас
Для чого людство вигадало рекламу? Звісно, основна мета – популяризація товарів, послуг, подій тощо. Але з часом шахраї зрозуміли, що реклама може стати для них чудовим інструментом маніпуляцій. Особливо зараз, в епоху інтернету, коли головне завдання – змусити людину зробити клік. На жаль, потрапити на гачок шахраїв простіше, ніж може здатися.
Запропонуйте дітям проаналізувати кілька онлайн-реклам:
1. Ви – учень старших класів і шукаєте додатковий дохід? Час перестати просити кишенькові гроші у батьків! Пропонуємо віддалену роботу! Стабільність, висока оплата праці та мінімум зусиль. Цікаво? Пишіть нам! (А потім з’ясується, що перш ніж почати заробляти величезні гроші, потрібно сплатити внесок або придбати дорогий стартовий набір продукції).
2. Перше враження – найважливіше. І важливу роль у тому, як нас сприйматимуть, грає наш одяг. Якщо бажаєте завжди виглядати стильно, то переходьте за посиланням – у мене в профілі безліч пропозицій брендового одягу за мінімальну ціну! (А потім виявиться, що нібито брендові речі насправді підробка, або їх взагалі не існує і, сплативши гроші, ви не отримаєте нічого).
3. Нам терміново потрібна допомога! Фонду вже не вистачає грошей… Допоможіть нам протриматися ще хоча б тиждень. (Посилання з реклами може вести на незрозумілий сайт. В найкращому випадку ви просто пожертвуєте гроші шахраям, в найгіршому – вони дізнаються реквізити вашої банківської картки).
Як захистити себе? Завжди бути пильними. І не вірити одразу навіть дуже переконливій інформації.