Як формуватимуть та обиратимуть профілі в старшій школі: пояснення від МОН
Формування профілів в академічних ліцеях відбуватиметься на декількох рівнях і в декілька етапів. Зокрема:
✔ засновники ліцеїв (переважно громади) на 1 етапі аналізують суспільні пріоритети, запити, очікування батьків і громад; на 2 етапі – формують власне бачення, а на 3 етапі – оцінюють власну спроможність;
✔ заклади освіти на 4 етапі пропонують зміст (навчальні програми), підходи, методи організації навчання, а на 5 етапі – сприяють реалізації учнівського вибору;
✔ учнівство на 1 і 2 етапах аналізує власні вподобання, зацікавлення й визначає потреби; на 3 етапі – декларує власні запити, а на 5 етапі – здійснює вибір предметів, курсів, модулів, проєктів тощо.
Про це на освітньому фестивалі “Вчителі майбутнього” у Львові розповів генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний.
Ігор Хворостяний укотре нагадав, що для учнів і учениць додадуть саме 10 клас. У цей профільно-адаптаційний період учні матимуть змогу:
✔ “перевідкрити” для себе різні предмети;
✔ пошукати себе;
✔ спробувати щось нове;
✔ наздогнати освітні втрати.
Саме тому в 10 класі буде найбільша кількість предметів і пропозицій. А в 11 і 12 класах безпосередньо почнеться профільне навчання.
Ігор Хворостяний також розповів, що формування навчальної програми для учнів і учениць відбуватиметься в декілька основних етапів:
✔ вибір профілю навчання – напряму (дисципліни), який учень / учениця вивчатиме поглиблено;
✔ вибір курсів у межах профілю – додаткових предметів за обраним напрямом;
✔ вибір курсів поза профілем (для забезпечення різностороннього розвитку підлітків);
✔ вивчення обов’язкових предметів для всіх учнів (ядро знань).
Зокрема, директор директорату шкільної освіти наголосив, що з 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме.
За словами Ігоря Хворостяного, проєкт стандарту визначає, що основою для формування освітніх профілів є відповідні освітні галузі (одна або кілька, представлені повністю або частково). Так, галузь є ядром, навколо якого формується профіль. У той час, як сам профіль – це напрям навчання, освітня траєкторія, яку обирає учень або учениця.
“Але дуже важливо не ототожнювати профіль із галуззю. Бо якщо я, наприклад, візьму профіль STEM, то там буде не лише математична чи природнича галузь. У профільній моделі учень або учениця поглиблено вивчає одні предмети/інтегровані курси, а інші – на основному рівні”, – пояснив він.
Ігор Хворостяний нагадав, що в стандарті освіти нині представлені дев’ять освітніх галузей, однак вони не обов’язково дорівнюють профілям:
✔ мистецька;
✔ громадянська та історична;
✔ інформатична;
✔ мовно-літературна;
✔ математична;
✔ природнича;
✔ технологічна;
✔ соціальні і здоров’язбережувальна;
✔ фізкультурна.
Він також розповів, що Академія педагогічних наук визначила три кластери, на які можуть орієнтуватися заклади освіти під час вибору профілів:
✔ STEM;
✔ мовно-літературний;
✔ суспільно-гуманітарний.
На їх основі і в їхніх межах ліцеї можуть самостійно формувати профілі. Водночас Департаменти освіти кожної області мають стежити за збалансованим представленням профілів у межах області. Заклади освіти також можуть на власний розсуд формувати свої освітні програми (в межах Держстандарту).
Крім того, за словами Ігоря Хворостяного, чим більше буде учнів у ліцеї, тим більше профілів і вибіркових курсів можна буде їм запропонувати. Наприклад:
✔ 160 учнів – це 8 груп на паралелі;
✔ 100 учнів – 5 груп на паралелі;
✔ 60 учнів – 3 групи на паралелі.
Джерело: