Оцінювання результатів навчання та оформлення Свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів НУШ: нові вимоги та підходи
Опрацьовуємо нові рекомендації МОН
Наказом МОН від 02.08.2024 №1093 скасовано наказ МОН від 01.04.2022 №289 та затверджено рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів НУШ (далі – Рекомендації). І цей документ містить чимало нововведень! Аби допомогти освітянам опрацювати нові вимоги та підготуватись до їх реалізації, ми підготували вибірковий огляд цього документа.
Критерії оцінювання
Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти та які можна:
• ідентифікувати;
• спланувати;
• виміряти;
• оцінити.
Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Також, за вибором закладу освіти, оцінювання може здійснюватись за власного шкалою за умови визначення та опису правил її переведення до 12-бальної шкали в освітній програмі закладу освіти.
Загальні критерії оцінювання
Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. У додатку 1 до Рекомендацій наведено загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою:
• початковий (1-3 бали);
• середній (4-6 балів);
• достатній (7-9 балів);
• високий (10-12 балів).
Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.
Галузеві критерії оцінювання
Загальні критерії оцінювання слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до Рекомендацій). У додатку визначені галузеві критерії із чітким описом кожного балу відповідно до груп результатів освітніх галузей:
Мовно-літературна (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин):
• Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.
• Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду.
• Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови.
• Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.
Мовно-літературна (іноземні мови):
• Сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.
• Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови.
• Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою.
Математична:
• Дослідження ситуацій та створення математичних моделей.
• Розв'язання математичних задач.
• Інтерпретація та критичний аналіз результатів.
Громадянська та історична:
• Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ.
• Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту.
• Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції.
Природнича:
• Проведення досліджень природи.
• Здійснення пошуку та опрацювання інформації.
• Усвідомлення закономірностей природи.
Інформатична:
• Робота з інформацією, даними, моделями.
• Створення інформаційних продуктів.
• Робота в цифровому середовищі.
• Безпечна та відповідальна робота з інформаційними технологіями.
Соціальна та здоров'язбережувальна:
• Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки.
• Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя.
• Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту.
Технологічна:
• Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності.
• Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва.
• Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищі.
• Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.
Мистецька:
• Пізнання мистецтва, художнє мислення.
• Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація.
• Емоційний досвід, художньо-естетичне мислення.
«Фізична культура»:
• Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання.
• Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ.
• Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров'я та задоволення у процесі фізичного виховання.
Основні функції оцінювання
Оцінювання має надавати інформацію про досягнення результатів навчання учнів на певному етапі освітнього процесу та виконувати такі функції:
• формувальна (відстеження динаміки навчального поступу);
• констатувальна (встановлення рівня досягнення результатів навчання);
• діагностувальна (надання інформації про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причин виникнення утруднень);
• коригувальна (адаптація освітнього процесу відповідним чином);
• орієнтувальна (відстеження динаміки формування результатів навчання та прогнозування його розвитку);
• мотиваційно-стимулювальна (активізація внутрішніх і зовнішніх мотивів до навчання);
• розвивальна (мотивація до рефлексії та самовдосконалення);
• прогностична (планування майбутніх цілей навчання);
• виховна (виховання в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).
Основні види оцінювання
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
Формувальне оцінювання
Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу протягом навчального року, яке дозволяє визначати потреби учнів і адаптувати до них процес навчання. Воно передбачає використання різноманітних методів збору інформації і має відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета. Його здійснюють у таких формах:
• самооцінювання;
• взаємооцінювання;
• оцінювання із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Завдання для оцінювання мають бути спрямовані на отримання об’єктивної інформації про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. Окремі завдання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності, які передбачають:
• завдання початкового рівня – розпізнавання, пригадування, відтворення окремих елементів змісту навчання;
• завдання середнього рівня – розуміння та застосування елементів змісту навчання;
• достатнього – аналіз навчальної інформації (класифікація, порівняння, узагальнення, інтеграція, уточнення, упорядкування);
• високого – оцінювання навчальної інформації та власної навчальної діяльності, рефлексія, перекодування інформації з текстової у схематичну, графічну та навпаки, створення, продукування.
Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання.
Для оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями за окремим елементом навчальної програми (тема, розділ тощо) здійснюється тематичне оцінювання. Його результати можуть бути використані для коригування освітнього процесу.
Підсумкове оцінювання
Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.
Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель може встановлювати самостійно.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням:
• виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
• виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.
Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета.
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року.
Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень.
Державна підсумкова атестація
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.
Результати ДПА фіксують у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.
Правила і процедури проведення оцінювання
Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Під час організації оцінювання результатів навчання учнів МОН рекомендує:
• під час планування освітнього процесу на семестр визначати форми поточного і підсумкового оцінювання;
• формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі, які відповідають обов’язковим і очікуваним результатам навчання, визначених Держстандартом та модельним навчальним програмам;
• ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватись рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року;
• надавати учням зрозумілий, чіткий, доброзичливий і своєчасний зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період. Залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності його можна надавати в письмовій, усній або електронній формі;
• не протиставляти учнів один одному;
• акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;
• індивідуально обговорювати з учнями труднощі в навчанні;
• створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
• спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям під час навчальної діяльності;
• створювати умови для активної участі учнів у процесі оцінювання, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільно визначати подальші кроки для покращення результатів навчання;
• коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
Інструменти оцінювання
Під час вибору методів оцінювання слід враховувати особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення та вікові особливості учнів. Оцінювання результатів навчання можна проводити із застосуванням таких способів і засобів:
• усне опитування (індивідуальне, групове тощо);
• спостереження;
• аналіз портфоліо;
• письмові завдання (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);
• практичні завдання (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах;
• розрахункові та розрахунково-графічні роботи;
• навчальні проєкти;
• робота з картами, діаграмами;
• заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо;
• завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання;
• комплексне оцінювання.
За умови навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей цифрових технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.
Під час оцінювання слід застосовувати завдання різних когнітивних рівнів:
• на відтворення знань;
• на розуміння;
• на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях;
• уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.
Частотність, процедури проведення та види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням:
• дидактичної мети;
• особливостей змісту навчального предмета (інтегрованого курсу);
• етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.
Дотримання академічної доброчесності
Під час оцінювання результатів навчання слід враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності, зокрема:
• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
• посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей.
У разі їх порушення, зокрема списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню повторне проходження оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його законних представників. Інформування батьків про результати навчання може відбуватися:
• під час індивідуальних зустрічей;
• шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо);
• фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог.
Свідоцтво досягнень
Свідоцтво досягнень складається з двох частин:
1. «Характеристика навчальної діяльності»
Ця частина сформована відповідно до конкретизованого переліку наскрізних умінь, визначених Держстандартом. Результатом спостереження за їх розвитком є виставлення відповідної позначки в стовпцях:
• Має значні успіхи.
• Демонструє помітний прогрес.
• Потребує уваги і допомоги.
Ця частина заповнюється після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти.
2. «Характеристика результатів навчання»
Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють після завершення навчальних періодів (І семестр, ІІ семестр, Рік) відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти. Тут фіксують результатів навчання за групами результатів, визначеними Держстандартом для певних освітніх галузей, а способи фіксації педагогічні колективи визначають самостійно.
У Свідоцтві зазначається рішення педагогічної ради про переведення на наступний рік навчання (№ протоколу та дата), рекомендації вчителя. Слід звернути увагу на те, що Свідоцтво підписує вчитель.
Джерело: