Як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів: переказуємо головне з вебінару МОН про нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів
На початку серпня 2024 року Міністерство освіти і науки затвердило нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів. Тепер учителі мають оцінювати не лише знання учнівства, а і їхні навички, розвиток, уміння, які охоплені в кожній галузі трьома чи чотирма групами результатів.
[Наприклад, у математичній освітній галузі визначено три групи результатів: досліджує ситуації та створює математичні моделі; розв’язує математичні задачі; інтерпретує та критично аналізує результати. А в інформатичній є чотири групи результатів: працює з інформацією, даними, моделями; створює інформаційні продукти; працює в цифровому середовищі; безпечно та відповідально працює з інформаційними технологіями].
Як за один урок оцінити 30 учнів за різними групами результатів; як виставляти такі оцінки в журнал, у якому не передбачено клітинок для нового оцінювання; як пояснити учням і батькам, що саме означає та чи та оцінка – із цими та іншими питаннями вчительство зверталося до Міністерства освіти й науки. Чимало листів про нове оцінювання надходило й на редакційну пошту “НУШ”.
Нещодавно фахівці МОН провели вебінар про оцінювання учнів 5–9-х класів, які вчаться за програмами НУШ. З огляду на реакцію освітян, які долучилися до вебінару, розібратися з новими підходами до оцінювання не дуже просто, бо для цього треба як мінімум більше часу.
Редакція “НУШ” теж була на вебінарі від МОН. Занотували із зустрічі найважливіші деталі, зокрема:
- як оцінювати учнів за новим стандартом;
- чому з’явилися оцінки за групами результатів;
- які моделі оцінювання та ведення журналу пропонує МОН;
- яка роль поточних і тематичних оцінок;
- що обов’язково має включати семестрова оцінка;
- чи обов’язкові підсумкові роботи.
Сподіваємося, у нашому конспекті знайдуться відповіді на питання, які хвилюють вчительство.
ЯК ФІКСУВАТИ В ЖУРНАЛІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ГРУПАМИ
Наразі вчителі керуються інструкцією щодо заповнення журналу від 2008 року, у якій вказаний алгоритм виведення семестрової оцінки на підставі тематичних.
Однак у рекомендаціях на 2024–2025 навчальний рік немає чіткого пояснення і вимог щодо фіксування результатів оцінювання в журналах. Але не буде помилкою чи порушенням інструкції, якщо вчителі робитимуть у журналах позначки про виставлення оцінок за групами результатів. Як йшлося під час вебінару, МОН планує внести зміни до наказу про заповнення журналу.
Тобто вчителі можуть ставити ці позначки там, де дає змогу паперовий журнал або електронний – у вільних клітинках чи рядках із поміткою ГР1, чи ГР2 (група результатів перша або друга тощо).
У МОН пропонують три моделі оцінювання та заповнення журналу відповідно до нових рекомендацій.
1. У першій моделі вчитель/-ка може виводити семестрову оцінку, у якій враховуються підсумкові роботи за однією або декількома групами результатів, а також беруться до уваги поточні оцінки за групами результатів.
Поточні оцінки за групами результатів відрізнятимуться від звичного освітянам поточного оцінювання.
Наприклад, на уроці української мови вчителька запланувала оцінювати дітей за двома групами результатів: письмовою та усною взаємодіями.
- Якщо вдалося пропрацювати обидві групи результатів за один урок, можна ставити дві оцінки в одну клітинку через дріб, а також позначити в журналі в колонці під датою (теж через дріб), що оцінки стоять за групи результатів 1 та 2 (ГР1/ГР2).
- Якщо ж учителька розпланувала роботу за двома групами результатів на декілька уроків, відповідно, оцінки за кожну групу (усну та письмову взаємодію) виставляються в різні клітинки та різні дати журналу. У колонці під датою треба зробити помітку, яку саме групу результатів оцінено.
Під час подальшого навчання вчителька оцінює інші групи результатів. За весь семестр вона поступово оцінить усі 4 групи результатів з української мови, виставляючи поточні оцінки. Їх може бути менше за кількістю, ніж раніше.
Утім, щоб охопити всі чотири групи результатів за семестр, учительці якраз і треба спланувати завчасно відповідні види робіт та завдань у календарно-тематичному плануванні.
- Перша модель передбачає, що наприкінці семестру учні пишуть підсумкові роботи з кожної групи результатів, на основі яких виставлятиметься семестрова оцінка (виводиться середнє арифметичне за чотири роботи).
- Або ж учитель/-ка може підібрати так завдання, щоб за один урок оцінити в одній підсумковій роботі одразу всі чотири групи результатів.
- Підсумкова робота може тривати не весь урок (45 хвилин), а 20 чи 30 хвилин.
Якщо учень чи учениця з певних причин показали в грудні кращі поточні результати ніж на початку семестру, а одну з підсумкових робіт пропустили, тоді під час виставлення семестрової оцінки можна враховувати поточні оцінки.
Виходить, що поточне оцінювання не обов’язково враховувати в семестрову оцінку, але в разі певних обставин його роль може бути посутньою. Особливо, якщо поточне оцінювання показує прогрес учнівства.
2) Друга модель оцінювання, як і перша, передбачає, що впродовж семестру фіксуються досягнення учнів за кожною групою результатів, а наприкінці семестру учнівству пропонується комплексна підсумкова робота за кожної з груп результатів.
Якщо така підсумкова робота надто велика, можна провести її на двох уроках. Або ж, як і в першій моделі, підібрати завдання так, щоб за один урок оцінити всі чотири групи результатів.
- Якщо учні не з’явилися на комплексну підсумкову роботу, тоді до уваги беруться поточні оцінки, які виставлялися впродовж семестру за різні групи результатів.
- Раптом учень чи учениця написали комплексну підсумкову роботу гірше або погіршили оцінку з певної групи результатів (аудіювання і читання в англійській мові виконали на відмінно, а з граматики отримали 6 балів), то враховується, чи була позитивна динаміка учнів під час семестру з тієї групи результатів, яка на контрольній проявилася слабше (у нашому прикладі – з граматики).
У цій ситуації знову помічним є поточне оцінювання, яке демонструє загальну картину розвитку учня/учениці за семестр і дає змогу об’єктивно оцінити й вивести семестрову оцінку.
“У підходах до оцінювання особливих змін не відбулося, крім того, що вчитель/-ка зараз має розуміти, як поєднати державний стандарт, тобто орієнтири для оцінювання, із самим оцінюванням і завданнями, – наголошує Ірина Клименко. – Адже орієнтири для оцінювання – це ті складники, які дають змогу запропонувати учням такі завдання, щоб вони показали, яких результатів досягли, виконуючи, наприклад, творче завдання, працюючи з текстом і даючи відповіді на певні питання”.
3) Третя модель оцінювання передбачає, що семестрова оцінка виставляється за підсумками комплексної підсумкової роботи або на основі підсумкових робіт за однією або декількома групами результатів з урахуванням тематичного оцінювання.
У цій моделі вчителі можуть користуватися звичним тематичним оцінюванням, яке фіксуватиме, що тему пройдено й учні мають за неї певні оцінки. Але, зауважує Ірина Клименко, незрозуміло, які саме групи результатів приховує тематична оцінка і як виставляти семестрове оцінювання, яке має базуватися на чотирьох групах результатів.
Може бути так, що дитина на уроках англійської мови має високі оцінки з аудіювання та читання, але низький бал із письмової взаємодії. Вчителька ставить тематичну оцінку 8 балів, але ні дитина, ні батьки не розуміють, що саме їй не вдається і над чим треба попрацювати.
Тому в третій моделі, крім тематичного оцінювання, важливо час від часу фіксувати поточними оцінками в журналі ті групи результатів, які вчителька/-ль хоче оцінити й вважає, що ці оцінки можуть вплинути на семестрове оцінювання.
Якщо раптом учень чи учениця пропустить підсумкову роботу, учитель/-ка може взяти до уваги поточні оцінки, виставлені за групами результатів.
Підсумкові роботи (комплексні або підсумкові за групами результатів) у цій моделі не обов’язкові. Обов’язковим є фіксування результатів навчання за групами результатів упродовж семестру, бо без цього вчителям складно вивести підсумкову оцінку за семестр.
Іншими словами, учень чи учениця можуть пропустити комплексну або підсумкову роботу. Та якщо він/вона має поточні оцінки за різні види робіт (тобто різні групи результатів) упродовж семестру, у вчителів є та база, спираючись на яку можна вивести семестрову оцінку.